Шановні батьки, відвідувачі та гості сайту!
Пропонуємо до Вашої уваги консультації на теми,
що найбільше турбують молодих батьків:
КОЛИ РОЗПОЧАТИ ПРИВЧАТИ МАЛЮКА ЧИСТИТИ ЗУБИ?
Між півтора та двома роками. Більшість дітей потребує допомоги до років п'яти-шести і контролю років до семи-восьми.
Ваша участь:
- дозвольте дитині самій вибрати свою першу зубну щітку під час спільного відвідання крамниці. Вирушайте саме за цією покупкою, і малий сприйме її як важливу подію.
- ще напередодні дайте дитині змогу регулярно спостерігати за старшими членами родини під час чищення зубів, щоб вона забажала спробувати зробити це й собі;
- спочатку почистіть їй зуби самі — нехай запам'ятає це відчуття. -Кілька днів перед тим почніть вчити дитину полоскати рота. Доки вона не навчиться випльовувати всю воду, не ковтаючи, не починайте користуватися зубною щіткою;
- перший урок чищення зубів найліпше проводити мокрою щіткою без пасти. Щітка має бути м'яка — це особливо важливо. Жорстка щітка може викликати болючі відчуття в яснах, і малюк не захоче вчитися далі.
- вкладіть щітку дитині в ручку, обхопіть її своєю рукою і починайте разом. Спочатку вгору-вниз. Потім з боку в бік. Далі треба виполоскати рота й виплюнути воду. Більшості дітей ця процедура видається приємною і цікавою, тому намагайтеся, аби не змінилося таке ставлення до неї.
РЕГУЛЮЄМО КІЛЬКІСТЬ ЦУКРУ В КРОВІ 
Багато сучасних батьків щодня зіштовхуються з проблемою контролю кількості цукру, що споживають наші діти разом з їжею й напоями, а також під час перекусів. Ось кілька порад, як контролювати кількість цукру, що надходить в організм дітей.
Отже, скільки цукру дозволяється дітям?
Це залежить від віку дитини й від того, наскільки вона активна. Як правило, треба прагнути до того, щоб дитина отримувала не більше 5–10 % щоденної норми калорій за рахунок доданого цукру. Для шестирічної дитини ця кількість повинна становити приблизно 16–25 грамів на день або від до 4 до 6-ти чайних ложок цукру. Для дванадцятирічної дитини кількість споживаного цукру може становити 20–40 грамів на день або від 5 до 10-ти чайних ложок. Діти (й дорослі), які активно займаються фізичними вправами, можуть дозволити собі вживати цукор на рівні верхнього припустимого рівня, тому що їх м'язи, як правило, швидко переробляють цукор, який надходить, в енергію. Діти, які дотримуються малорухливого способу життя, повинні орієнтуватись на нижню межу.
У яких продуктах дитячого раціону найбільше цукру?
На додаток до очевидних джерел, таких як солодка газована вода, цукерки та інші десертні продукти харчування, мюслі – це ще одне велике джерело доданого цукру. Сніданки з вівсяних пластівців без будь-яких добавок або вівсяна каша власного приготування мають низький рівень цукру.
Йогурт – це також здоровий вибір батьків. Існує багато торгових марок, що пропонують йогурт спеціально для дітей. Проте більшість із запропонованих йогуртів у невеликій ємності містять від 8 до 10-ти грамів цукру (або половину денної норми). Привчайте дітей їсти йогурт без добавок, а для солодощів у нього можна додавати нарізані фрукти або яблучне пюре.
Нарешті, хоча технічно вважається, що у фруктових соках немає доданого цукру, це ще одне його значне джерело з низьким вмістом корисних речовин у раціоні дітей. У дітей, які п'ють фруктові соки, підвищений ризик розвитку цукрового діабету другого типу. У дітей, які їдять фрукти, цей ризик менше. Тому нехай діти їдять фрукти та п'ють воду!
Яку ще шкоду завдає цукор дитячому організму, крім карієсу й ожиріння?
Один з найсерйозніших негативних ефектів від переїдання цукру полягає в тому, що більш здорова й поживна їжа залишається поза раціоном дитини. Мало хто з дітей вибере апельсин замість тістечка або бутерброд з вершковим маслом замість шоколадного батончика. Утім, як і дорослі люди. Тому негативні ефекти дієти з високим вмістом цукру пов'язані не тільки з підвищенням ризику розвитку ожиріння та цукрового діабету другого типу, а й з втраченими можливостями: діти не отримують із продуктів такі поживні речовини, як білки, вітаміни, мікроелементи, антиоксиданти та ін. Крім того, діти виробляють звички в їжі, які потім підуть за ними і в доросле життя.
Чи існують в продажу натуральні підсолоджувачі, безпечні для дітей?Натуральні підсолоджувачі, такі як мед, кленовий сироп і сироп агави, містять, фактично, таку ж кількість цукру, як білий рафінований цукор. Незважаючи на те що вони можуть містити деякі додаткові поживні речовини, їх, насправді, дуже мало й мало для того, щоби значно вплинути на ваше харчування. Якщо вам подобаються натуральні підсолоджувачі, це прекрасно (особливо, мед). Але важливо бути настільки ж помірним в їх споживанні, як і в споживанні перероблених підсолоджувачів. Зі штучними підсолоджувачами є цілий ряд проблем. Найостанніші дослідження показують, що штучні підсолоджувачі, навіть якщо вони не містять калорії, усе одно сприяють збільшенню ваги, тому що негативно впливають на бактерії кішківника. Замість того щоб давати дітям підсолоджувачі з нульовою калорійністю, ми принесемо їм велику користь, якщо розповімо, що солодощі – це те, чого ми чекаємо з нетерпінням, як рідкісне задоволення, а не те, що нам потрібно (або ми повинні) їсти щодня або з кожним прийомом їжі. Ця здорова звичка стане їм у пригоді протягом усього життя!
Використаний матеріал сайту: https://childdevelop.com.ua/articles/health/1137/
ДІАГНОСТИКА ПОРУШЕНЬ ПОСТАВИ І СКОЛІОЗІВ У ДОШКІЛЬНИКІВ
Постава – це положення, в якому людина стоячи, сидячи або лежачи утримує своє тіло. Правильна постава зазвичай свідчить про хороше здоров’я і високу фізичну активність людини. Діти з правильною поставою добре розвиваються як фізично, так і психічно, рухаються легко та вільно, їхні внутрішні органи перебувають у правильному фізіологічному положенні і працюють в оптимальному режимі. Як правило, такі діти активні, рідко хворіють. Якщо ж спина викривлена, то затискаються нервові закінчення, що може викликати головний біль, порушення кровообігу, болі у шиї та багато інших неприємних симптомів. І це не дивно, адже правильна постава виконує багато функцій, і її викривлення призводить до погіршення загального стану організму. Порушення постави, сколіози впливають на розвиток і функціонування серця, легенів, вегетативної нервової системи, печінки, нирок, кістково-м’язового апарату. До 90% дітей шкільного віку мають різні функціональні та органічні порушення постави. Такі діти швидко втомлюються, у них нестійка увага, рухи недостатньо координовані, вони менш рухливі. Діти частіше хворіють на респіраторні, інфекційні захворювання. Вчителі часто звільняються таких дітей від занять фізкультурою, а малорухливий спосіб життя призводить до поглиблення цієї проблеми.
Візуальна діагностика
Тому дуже важливо вчасно помітити порушення постави у дитини. З цією метою варто систематично проводити профілактичні огляди дітей дошкільного віку. Є декілька ознак, за якими можна протестувати дитину в домашніх умовах або в умовах дошкільного навчального закладу щодо порушень постави та сколіозу: - уважно огляньте дитину щодо того, чи є у неї видимі деформації скелета; - огляньте спину у двох положеннях: коли дитина лежить, спина рівна, а коли встає – викривлена, або одне плече нижче за інше; - погляньте на дитину у положенні стоячи - чи однакові праве і ліве «віконця» (відстань від опущеної вздовж тулуба руки до самого тулуба); - знайдіть у основі шиї сьомий шийний хребець (він виступає найбільше). Візьміть висок (довгу нитку з прив’язаним до неї вантажником) і, поклавши його до сьомого хребця, перевірте: якщо нитка і далі між сідничними складками – все гаразд. Якщо є деформація, нитка, як правило, проходить поза сідничними складками; - попросіть дитину нахилитися вниз і подивіться ззаду на спину, чи не виступає одна з лопаток і чи не формується реберний горб. Якщо ви помітили одну з описаних вище ознак неправильної постави, рекомендуємо звернутися до спеціаліста для більш детального огляду. Адже для своєчасного виявлення сколіозів і порушень по стави велике значення має якісне професійне обстеження.
ПОПЕРЕДЖАЄМО ТРАВМИ ДИТИНИ 
Процес пізнання світу нескінченний. А ось форми пізнавального процесу змінюються рік за роком. Усім відома звичка малят все тягти до рота. З погляду дорослого — цілковита дурість. З погляду маленької людини — необхідність. Як ще дізнатися, що перед тобою, коли досвіду так мало?
От маленькі дослідники і «випробовують на зуб» все, що попадеться на очі. Добре, якщо предмет досить великий. Але якщо мова йде про який-небудь дріб’язок, на кшталт монетки або камінчика, питання стає серйозним. Отут батьківська неуважність може спричинити у подальшому великі проблеми. Навіть такий «антигуманний» засіб як гірчиця, розмазана на дитячих пальчиках, не допоможе.
До трьох років маля ще не уявляє, у чому криється небезпека. Бере в рот усе, що попадеться на підлозі, гризе книги, рве шпалери, тягнеться до електричних розеток і щиро дивується коли дорослі раптом починають лаятися.
Добре, якщо авторитет батьків в очах малюка настільки великий, що слова дійдуть до його свідомості. Частіше буває навпаки, і криком тут не допоможеш.
Тож треба бути уважними, стежити за дитиною й вчасно відволікати її від небезпечних занять. Чим саме? Наприклад, більшими (незручними для проковтування) чистими іграшками в руках. Якщо вже гризе, нехай шкода від цього буде мінімальною.
Нарешті, до того моменту, коли маля почне повзати, можна (і навіть потрібно) підготуватися заздалегідь. Підтримуйте чистоту підлоги, не залишайте на ній нічого, що може схопити дитина. Подивіться навколо себе, подумки уявіть до чого він може дотягтися і як зробити так, щоб цього не відбулося.
Можливо, Ви просто не уявляєте чим загрожує неуважність? Горошина, що потрапила у верхні дихальні шляхи і пройшла до голосових зв’язок — це вірна смерть. Вона здатна перекрити бронхи і легені перестануть працювати. Якщо предмет більш дрібний і проходить далі, з’являється шанс на порятунок, але необхідна операція. Не намагайтеся себе заспокоїти тим, що діти споконвіку все тягнуть до рота.
Звичайно, від нещасних випадків ніхто не застрахований. Якщо раптом дитині в ніс потрапив сторонній предмет — негайно везіть малюка в лікарню, у медиків є спеціальний інструмент. Не намагайтеся самостійно дістати предмет, що перешкоджає диханню. Імовірність того, що замість допомоги ви проштовхнете її ще глибше, дуже велика. Тож до втручання лікарів просто затисніть носик маляти: нехай дитина дихає ротиком.
Якщо у дитини рясне слиновиділення, вона надривно кашляє, не їсть і не п’є — швидше за все, вона щось проковтнула. Не чекайте, негайно викликайте швидку.
Менш небезпечними є дрібні предмети, які потрапляють у вуха. Таке теж трапляється. Симптоми в цьому випадку — неприємний запах з вушних раковин і гнійний отит (запалення й утворення гною). Без медичної допомоги тут не обійтися.
Законодавці багатьох країн розглядають батьківське недбальство, як карний злочин. Наприклад, у Бельгії або Німеччині недбайливі татусі та мами можуть бути позбавлені волі на кілька років, якщо травми, отримані дитиною, або їх наслідки виявилися серйозними.
Наше законодавство більш м’яке. Але справа навіть не в цьому. Виявивши елементарну увагу й турботу, Ви не тільки виростите здоровішу людину, але й убережете себе від стресів і переживань.