/Files/images/Поради-для-батьків2.gif

/Files/images/Перо.jpg

Не будуть невмійками, якщо

Ви вдягаєте плаща, вкладаєте руку в кишеню (чи ж на місці ключі, гаманець?), зазираєте на кухню (чи все вим­кнуто?), щось перекладаєте на поличці в передпокої... Аби не "стояти над душею" в Юрка, не тиснути на нього, не зірватись. Хто пройшов через усе це, той знає, що спостерігати, як вдягається на прогулянку трирічний малюк - випробування не для людини зі слабкими нер­вами.
Нарешті синок таки надягає курточку й роз­квітає усмішкою від вуха до вуха. І ви розумієте, що зайві десять хвилин не минули даремно. Власне, весь час, присвячений засвоєнню дитиною основ самообслугову­вання аж ніяк не змарнований. Набуття відповідних на­вичок чи не найголовніша справа для малого - в усякому разі, не менш важлива, ніж їжа, сон, прогулян­ка. Проте, на жаль, не всі батьки усвідомлюють це.
Напевно, багато хто пригадає серед своїх знайомих хоча б одну таку матусю. Вона водить дитину на малю­вання й на ритміку, на англійську й фігурне катання. Обоє повсякчас кудись поспішають і спізнюються. Ясна річ, мати не може дозволити малому розкіш самому зашну­ровувати черевики: той шпортатиметься півгодини, а зав'язуватиме шнурки таки вона. Тож ліпше відразу це зробити й зекономити дорогоцінні хвилини. Хоча цілком очевидно, що ким би син не став у майбутньому, вміння шнурувати взуття знадобиться йому будь-коли. І вчитися цієї ''премудрої" науки все одно доведеться.
Самовідчуття дитини, її самоповага ґрунтуються саме на ось таких фундаментальних навичках. Вони для неї найважливіші з-поміж усіх, адже становлять підґрунтя не­залежності. Малюк інстинктивно прагне навчитися най­перше головного для себе: вдягатися - роздягатися, їс­ти й знаходити їжу (знати, де що лежить і як цим корис­туватися), відчиняти двері, вмикати телевізор, мити руки й чистити зуби.
Деякі матері неусвідомлено намагаються перешкоди­ти цьому прагненню, зберегти за собою "ключові" пози­ції, утримати дитину в залежному стані. Якщо в неї слаб­кий характер, вона може здатися і дозволити вдягати себе майже до шкільного віку.
Готовність і рішучість оволодіти навичками вдягання більшість дітей демонструє десь у трирічному віці. Бага­тьом малятам бракує спритності, і дивитися на їхні спро­би - складний іспит для дорослого. Тож у декого зда­ють нерви, і батьки відкладають цю науку на потім. Зви­чайно, п'ятирічна дитина опановує її швидше, але ж за ці роки вона може втратити головне - бажання вчитися. Знівелюються стимули: трирічне хлоп'я неабияк пишати­меться, коли вперше застібне блискавку на куртці; п'яти­річний малюк, оволодівши цим умінням, нічого особли­вого не відчує.
Кожна сім'я по-різному долає нелегкий етап прищеп­лення дитині навичок самообслуговування, але чому ж усе-таки варто надавати перевагу? Наша порада: дотри­муйтеся послідовності, зберігайте витримку.

Коли розпочинати привчати малюка мити руки?

Між півтора і двома роками (коли вже зможете пере­конати дитину не тягнути мило до рота).
Ваша участь: розподіліть усю процедуру на кілька ета­пів - так малому буде легше запам'ятати. Наприклад:
* підставляємо стільчик, стаємо на нього;
• закочуємо рукави;
• відкриваємо крани холодної та гарячої води;
• якщо надворі зима або руки дуже забруднилися, зробити воду теплішою;
перш ніж покласти мило на місце, обливаємо водою;
• брудні місця тремо щіткою;
• щітку також вимиваємо;
• руки миємо, аж доки не почнуть "рипіти";
• закручуємо спочатку кран гарячої води, потім холодної;
• витираємо руки насухо.
Стежте, щоб малюк нічого не обминув. Допомагайте йому на складних етапах - скажімо, вичистити г з-під нігтів або витерти насухо зовнішній бік рук. Робити все від початку до кінця самостійно він навчи нешвидко. Та й вам доведеться час від часу контролювати процес, а надто результат.

Коли розпочати привчати малюка чистити зуби?

Між півтора та двома роками. Більшість дітей потребує допомоги до років п'яти-шести і контролю років семи-восьми.
Ваша участь:
• Дозвольте дитині самій вибрати свою першу зубну щітку під час спільного відвідання крамниці. Вирушайте саме за цією покупкою, і малий сприйме її як важливу подію.
• Ще напередодні дайте дитині змогу регулярно спостерігати за старшими членами родини під час чищення зубів, щоб вона забажала спробувати зробити це й сама.
• Спочатку почистіть їй зуби самі - нехай запам'ятає це відчуття.
• Кілька днів перед тим почніть вчити дитину полоскати рота. Доки вона не навчиться випльовувати всю воду не ковтаючи, не починайте користуватися зубною щіткою.
• Перший урок чищення зубів найліпше проводити м рою щіткою без пасти. Щітка має бути м'яка - це особливо важливо. Жорстка щітка може викликати болючі е. чуття в яснах, і малюк не захоче вчитися далі.
• Вкладіть щітку дитині в ручку, обхопіть її своєю ; кою і починайте разом. Спочатку вгору-вниз. Потім з боку в бік. Далі треба виполоскати рота й виплюнути воду. Більшості дітей ця процедура видається приємною і цікавою, тому намагайтеся, аби не змінилося таке ставлення до неї.

Коли розпочинати привчати малюка самому вдягатися?

Близько року. Дехто з дітей виявляє цікавість до цього ближче до двох років, і майже всім потрібна допомагати принаймні років до трьох. Особливо складну роботу скажімо, зав'язування шнурків - доведеться відкласти ще на рік.
Ваша участь:
• Спершу нехай "допомагає" вам вдягати себе: підні­має або простягає ручки, показує, що вдягти спочатку, а що потім.
* Пограйте у хованки. Одяг затулив обличчя: "Де ж на­ше малятко? Ондечки воно!" Голівка вигулькує з горлови­ни. Така нехитра гра внесе веселощі у неприємну проце­дуру натягування через голову светриків та футболок.
• Вигадуйте ігри й самі: ось гадюка заповзає у нірку; ось поїзд іде через тунель. У процесі гри дитина зможе непомітно для себе перехопити ініціативу, відчувши ба­жання вдягатися самій.
• Купуйте зручний для вдягання одяг. Уникайте свет­рів із затісною горловиною, вибирайте штанці і спіднич­ки на ґумці, а не на ґудзиках.
• Дівчаткам добре допомагають ігри з одяганням ля­льок, Просунути ляльчину руку в рукав набагато прості­ше, ніж власну. Хлопчик також може вдягнути улюблено­го ведмедика у свої маленькі сорочечки й повзунці.
• Розібратися, куди просувати голову, руки й ноги, - завдання непросте. Воно потребує часу. Більшість ді­тей легше опановує саму техніку вдягання, аніж геогра­фію отворів. Тож спершу розкладайте і давайте дитині речі, заздалегідь підготовлені. В колготках згорніть верхню частину, щоб було видно "ніжки". Светрики й фут­болки кладіть до дитини передом донизу, трохи відгор­нувши спинку.
• Залишайте вдосталь часу: неможливо вчитися сер­йозної справи поспіхом. Тож немає сенсу братися за са­мостійне вдягання вранці, коли всі поспішають (але як­що ви вранці нікуди не поспішаєте, це - найзручніший час). Дитина має успішно завершити свою справу, щоб відчути задоволення й гордість. А вам необхідний спо­кій, щоб дати їй цю можливість і допомогти. Застібайте одне одного. Впоратися з чужими ґудзиками та "блискавками" легше, ніж з власними. Тож спочатку нехай дитина потренується на вас.

Коли привчати малюка самому застібатися ?

Між двома і трьома роками. Знімну "блискавку" вам доведеться ще досить довго вставляти у вихідне поло­ження.
Ваша участь:
• Правильно вибирайте ґудзики. Ті, на яких дитина вчиться, мають бути розміром хоча б як 50-копієчна мо­нета або жетон для проїзду в метро (більші - кращі). Петлі також мають бути досить великими, щоб ґудзик легко прослизав. Якщо у блискавки відсутнє пристосу­вання, яке полегшує застібання, зробіть його самі: про­суньте в отвір застібки мотузочок або вдягніть металеве колечко від ключів. Потім покажіть, як ви з'єднуєте кінці "блискавки", і притримуйте їх унизу, доки дитина тягну­тиме колечко вгору.

Коли привчати малюка самостійно взуватися?

Близько року дитина може "допомагати" вам, правильно вставляючи ніжку у черевичок. Вчитися взуватися сама вона почне лише після двох або навіть ближче і трьох років. Шнурки облиште на пізніший час: малий спроможеться як слід зав'язати їх десь під п'ятий рік. Коли є змога, купуйте дитяче взуття на липучках. Дитина впорається з ними навіть раніше, ніж навчиться взуватися.
Ваша участь:
* Навчіть дитину розрізняти, де правий черевик, а і лівий.
• Розгортайте черевички якомога ширше, щоб ступі легко проходила досередини.
• Не забувайте хвалити дитину, яка успішно подолає хоча б один етап.
• Показуйте, як протягуються й зав'язуються шнурок. Навіть якщо малий ще не зможе відтворити ці дії, в принаймні побачив їх і зрозумів.
• Довгими й грубими шнурками легше маніпулював тож для тренування можна дати дитині свої черевики чи кросівки.

Обережніше з критикою!

• Якщо ваша донька вдягнула куртку "догори ногами" й каптурик звисає аж до підлоги, не картайте її: "Глянь, дурненька, як ти вдягнула!", а скажіть: "Дивись, яка дурненька курточка - перекинулася догори ногами! Давай допоможемо їй..."
• Якщо синок шкандибає у черевиках не на ту ногу, н кажіть, що він усе переплутав. Зверніть його увагу на те що черевички посварилися й не дивляться один на одного. Запропонуйте замирити їх.
• Якщо слон, який має бути на светрику спереду, опинився на спині, то, може, ця дрібна пригода взагалі н заслуговує на увагу. У кожному разі вона блідне пере величчю хвилини: адже ваша дитина сама, без сторонньої допомоги вдягнула цей светр! Відсвяткуйте подію. А коли вам треба кудись іти з нею, знайдіть спосіб ненароком поміняти місцями светриковий перед і спинку або ж просто вдягніть інший.
• Якщо донька не може з'єднати половинки роз'ємної "блискавки", не хапайтеся: "Дай я зроблю", а скажіть: "Знаю, це найважча справа. Давай я почну, а далі ти сам застібатимеш".



Поради батькам дітей 6-го року життя з різних ліній розвитку

- дотримуйтеся вдома режиму дня, санітарно-гігієнічних вимог, культурно-гігієнічних навичок;

- щоденно разом із дітьми виконуйте ранкову гімнастику, здійснюйте загартовуючи процедури; виходьте на прогулянки;

- залучайте дітей до виконання основних рухів - вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, рівновазі, вправах із м'ячем;

- разом з дітьми здійснюйте пішохідні прогулянки, туристичні походи;

- грайте в рухливі, спортивні ігри;

- облаштуйте в квартирі спортивний куточок;

- катайтеся разом з дітьми на санчатах, ковзанах, лижах;велосипедах, роликах; грайте у бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, хокей; з м'ячем; плигайте на скакалці; плавайте та грайте на воді;

- беріть участь разом з дітьми у проведенні свят, розваг, днів здоров'я, зборах, конференціях, лекціях з питань здоров'я, фізичного виховання дітей, організованих у дошкільних установах.

Пізнавальний розвиток

- збагачуйте обізнаність дитини новою інформацією, що сприяє накопиченню уявлень про себе та світ. Залучайте до перегляду та прослуховування радіо- та телепередач пізнавального напрямку, заохочуйте до активного розв'язання завдань, листування тощо, за допомогою членів родини;

- пізнавайте, досліджуйте світ разом з малюком: обговорюйте, читайте, експериментуйте та ін. Заохочуйте прагнення здобувати і збагачуватись корисною інформацією завжди і всюди. Наприклад, оформіть передплату дитячого журналу;

- створюйте умови та підтримуйте пізнавальні інтереси дитини, забезпечуючи розвиток природних здібностей та нахилів дитини;

- виховуйте у дошкільника почуття родинності: любові і шани до батьків та родичів, пам'яті про покоління роду, вдячності до праці рідних, шани до старших, турботи про молодших;

- залучайте дітей до активної участі у підготовці та святкуванні днів народження, ювілеїв, днів пам'яті, календарно-обрядових свят; здійсненні подорожей; разом з дітьми або спонукуючи їх до виготовлення подарунків, привітань, виступів та ін.

- за можливістю, вдома облаштуйте родинний куточок, в якому помістяться «дерево роду», фотографії та відео сімейних подій, рукотворні вироби тощо.

- вчіть малюків усвідомлювати себе як частку сім'ї, дитячої спільноти у навчальному закладі, відповідальну особистість у світі природи, людину серед інших - у суспільстві на прикладі власної активної життєвої позиції; разом з дитиною подорожуйте, здійснюйте екскурсії, колекціонуйте, майструйте тощо;

- формуйте основи логічного мислення, вчить дитину висловлювати власну думку на основі розумових висновків;

- частіше бувайте з дітьми на природі (парк, ліс, річка), відвідуйте зоопарк, ботанічний сад, музеї, вистави дитячих театрів, дійства громадських свят, виставки квітів, тварин;

- залучайте дітей до догляду за рослинами (квітник, сад, город) та тваринами (птахами, рибками, земноводними та іншими домашніми улюбленцями); за бажанням, обладнайте акваріум, влаштуйте квітник, город на підвіконні; разом з дітлахами доглядайте за рослинами, піклуйтесь про тварин;

- не соромтеся виказувати патріотичні почуття, громадянську позицію; гордість за свою родину, батьків, рідне місто, село, Україну; на власному прикладі втілюйте поняття «порядок», «безпека», «природоохоронна робота» у практичне життя дитини та родини;

- створюйте спеціальне розвивальне середовище, яке б сприяло використанню набутих знань, вмінь та навичок з логіко-математичного розвитку в родинному побуті дитини;

- формуйте соціально-економічну компетентність дитини за допомогою залучення дітей до планування сімейного бюджету (планування витрат, обговорення вартості речей);

- виховуйте почуття вдячності до праці інших людей, бережливого ставлення до природи, речей.

Мовленнєвий розвиток

Якомога більше спілкуватися з дітьми, розповідати їм і читати художню, пізнавальну літературу. Збагачувати досвід дітей позитивними враженнями під час прогулянок, екскурсій, цікавих спостережень у соціальному, культурному і природному довкіллі. При цьому враховувати пізнавальні інтереси й переваги своїх дітей. Детальніше зупинятися на об'єктах і явищах, які привабили дитячу увагу найбільше.

Розповідати дітям про себе (своє навчання, роботу, захоплення), про родичів (де живуть, ким працюють, ким доводяться дитині, які мають чесноти та інше) та людей, які оточують дитину за межами сім'ї. Частіше ділитися з дітьми спогадами про минуле, дитинство дорослих, улюблені ігри, друзів дитинства, цікаві чи складні життєві ситуації. Пропонувати дітям пограти в улюблені ігри рідних людей, почитати їхні улюблені книжки, переглянути улюблені фільми чи послухати дорогі пісні.Попросити малюків описати власні ігри з друзями у дитсадку чи у дворі, знайти в них спільне із уподобаннями свого дитинства, разом з дітьми придумати нові варіанти старих ігор і забав.

Організовувати спеціальні мовленнєві ігри для розвитку різних сторін усного мовлення, можна - із залученням рідних, сусідів, друзів. Так, для збагачення словника різними частинами мови корисно пограти в «Зимові слова», «Солодкі слова», «Скляні (дерев'яні, металеві, пластмасові та ін.) слова», «Ввічливі слова», «Веселі/сумні слова», «Спортивні слова» тощо. Тут важливо дати правильну , чітку установку: «Давай згадаємо всі слова, які нагадують нам про...». Поуправляти дітей у вживанні дієслів буде цікаво в ігрових завданнях «Хто що вміє робити?», «Зміни слово» (утворення нових дієслів за допомогою префіксів), а змагальна вправа «Хто назве більше?» стимулюватиме пошук іменників-назв частин предметів, прикметників, прислівників та інших частин мови.

У повсякденні корисно розширювати запас слів-узагальнень, проводячи ігрові вправи «Назви одним словом», «Магазин меблів (одягу, взуття, іграшок, продуктовий, молочний, овочевий...)», «Що зайве?».

У спілкуванні з дітьми слідкувати, чи вірно вони узгоджують між собою слова у словосполученнях і реченнях, вчасно і коректно виправляти помилки та включати дітей у створювані дорослим ситуації спілкування, де треба застосувати ці уміння. Наприклад, поставити відповідне питання (скільки вікон у нашій квартирі? у якій сукні підеш на день народження?) або запропонувати гру («Пограємо-порахуємо» на узгодження іменників з числівниками, «Хто який?» на узгодження прикметників із займенниками чи іменниками). Можна створювати й провокаційні ситуації мовлення, у яких пропонуються зразки неправильного зв'язку слів у висловлюваннях і які слід виправити («я мчу з гора без лижах» - «я мчу з гори на лижах»).

Звертати увагу дітей на багатозначність слів. У певних ситуаціях не втрачати можливість подумати разом над добором іншого слова замість сказаного, визначенням протилежності у дії чи якості, навести приклад різних значень однакових за звучанням слів. Тут стануть в нагоді й ігри «Скажи інакше», «Дружні слова», «Скажи навпаки», «Слова-близнюки».

Залежно від конкретної ситуації задовольнятися лаконічними висловлюваннями дітей або спонукати їх до побудови більш розгорнутих реплік. Щоб привчити говорити поширеними реченнями, варто подавати власні зразки такого мовлення і залучати дітей до гри. Наприклад, у грі «Мовчун і балакун» один гравець задає основу речення, а інший чи інші по черзі доповнюють її по слову наскільки це можливо: «Стоїть хата. - На березі стоїть хата. - На березі річки стоїть хата. - На мальовничому березі річки стоїть хата. - На мальовничому березі річки стоїть біла хата і т.д.».

Не менш цікаві ігри можна запропонувати із словотвору від заданого слова. Зокрема: побудувати ланцюжок слів від слова «вчити» (вчитель, учень, навчання, вчений тощо); утворити назви помешкань від назви тварини (корова - корівник, свиня - свинарник, курка - курник, вівця - вівчарня та ін.).

З метою відпрацювання чіткої звуковимови корисно розучувати з дітьми чистомовки і скоромовки. Якщо у 5-річних дітей спостерігаються вади звуковимови, слід звернутися за допомогою до фахівця-логопеда й виконувати всі рекомендовані ним артикуляційні, фонематичні вправи для постановки звуків, навчання їх диференціації.

Граючись у слова, варто пропонувати дітям завдання на виділення першого і останнього звука у власних іменах, назвах іграшок чи інших предметів довкілля, спільно з малюками визначати послідовно всі звуки у слові, шукати заданий звук у словах-назвах предметів, картинок, дій довкола себе тощо. Цікаво й позмагатися на більшу кількість названих слів із заданим звуком, із звуком у певній позиції у словах.

Корисно разом з дітьми «маніпулювати» звуками, складами, наголосами у словах, переставляючи їх. Ігри типу «Так і не так» наочно продемонструють дітям значення порядку звуків, складів і місця наголосу у словах .

Започаткувати й надалі підтримувати сімейну традицію щоденних бесід про прожитий день з обговоренням вражень, поточних проблем, досягнень, плануванням спільних заходів для дорослих членів родини і дітей. Спонукати дітей не лише до відповідей на поставлені дорослим питання, а й до самостійної їх постановки.

Привчати дітей бути ввічливими у розмові, бесідах з дорослими і дітьми. Подавати приклад того, як треба вести діалог за столом, у гостях чи при гостях, по телефону. Практикувати ненав'язливий аналіз поточного діалогу за допомогою питань «Чи уважно ти мене слухав?», «Що тобі незрозуміло? », «Які у тебе є питання до мене?» та ін.

Використовувати можливості сім'ї для залучення дітей до складання зв'язних розповідей: описування іграшки або страви, які сподобалися в гостях; описування уявних речей (автомобіля майбутнього, фасонів бальних суконь для Попелюшки, кімнати Незнайка і Знайка); розповідання за серіями сімейних фотографій (про новорічне свято у дитсадку, літній відпочинок) або картинок із дитячих коміксів; переказ літературного твору з власними імпровізаціями за слайдами діафільму, ілюстраціями у книзі; складання розповідей-суджень, міркувань, пояснень після перегляду вистав, телепрограм, поїздок., спілкування з дорослими і дітьми під час відпустки, перебування у лікарні тощо. Ділитися з дітьми своїми враженнями, висновками, ставленнями щодо прочитаного, побаченого, пережитого.

Читати дітям твори дитячої художньої літератури і дитячі журнали. Цікавитися новинками книжкового ринку та періодики для дошкільників, залучати дітей до їх вибору і придбання. Опікуватися домашньою бібліотекою, доручати дітям догляд за книжками, наведення порядку на полицях.

Художньо-естетичний розвиток

- ознайомлюйте дітей з різними видами мистецтва шляхом споглядання картин в музеях образотворчого мистецтва, перегляду репродукцій в комп'ютерному режимі, журналах, книгах, відвідування різноманітних виставок;

- вправляйте у визначенні жанру живопису : пейзаж, натюрморт, портрет, казковий, побутовий, анімалістичний;

- надавайте можливість самостійно зображувати предмети, тварин, дерева, транспорт, людей, та інше,

- підтримуйте бажання малювати, ліпити, аплікувати, конструювати, передавати свої враження в зображеннях;

- виважено ставтесь до вибору матеріалів зображення, спонукайте до основ рукоділля: вишивання, шиття, бісероплетіння;

- заохочуйте творчість дитини, підтримуйте її ініціативу;

- надавайте дитині можливість слухати досконалі за формою, доступні для розуміння сольні та хорові твори;

- підтримуйте бажання слухати музику, емоційно відгукуватися на неї, передавати свої враження;

- виважено ставтесь до вибору дитиною музичних творів для прослуховування, пропонуйте її увазі не лише легку, ритмічну дорослу музику, а й класичну та дитячу;

- вправляйте дошкільників у визначенні жанру музичного твору, називанні інструмента, на якому він виконується;

- використовуйте музику в аудіо - та відеозаписах;

- організовуйте перегляд доступних дітям за змістом оперних і балетних вистав, відвідування концертів, музеїв;

- навчайте дитину розрізняти "музику природи" - співи птахів, звуки різних комах, шелест листя дерев та хвиль води тощо, порівнювати природну музику зі створеними людьми мелодіями, знаходити в них спільне та відмінне;

- використовуйте високохудожню музику з яскравими образами, різними настроями, під яку дитина може по-різному відтворювати ходьбу, біг, стрибки, рухи танцю тощо;

- розвивайте вокальні дані дошкільника, його музичні та акторські здібності; - вправляйте дитину в умінні співатидзвінко, легко, правильно інтонуючи мелодію;

- викликайте в дошкільника піднесене, радісне самопочуття від співу;

- навчайте сприйнятливості до емоційної реакції на музичний твір;

- залучайте дитину до спільних співів;

- сприяйте виникненню бажання придумувати нескладні мелодії;

- залучайте до театрально-ігрової діяльності;

- створіть театр вдома: розігруйте елементарні життєві ситуації з іграшками, інсценізуйте знайомі літературні твори, казки, оповідання, вірші;

- звертайте увагу дитини на осмислення змісту художніх творів, особливості характерів та поведінки різних персонажів;

- навчайте оволодівати засобами емоційної виразності, виражати почуття мімікою, жестами, інтонацією, словами; вправляйте в цьому;

- заохочуйте творчість дитини, підтримуйте її ініціативу, схвалюйте вдале виконання ролі;

- відвідуйте разом з дітьми театри (ляльковий, драматичний, юного глядача тощо).

Ігрова діяльність

- купуйте ті ігри та іграшки, які є педагогічно цінними у даному віці, пам'ятайте про негативний вплив окремих видів іграшок на психіку і розвиток дітей;

- виготовляйте власноручно разом з дітьми ігри та іграшки, пропонуйте їх для ігор дітям, грайтеся разом з ними;

- цікавтеся досвідом інших батьків щодо виготовлення іграшок власними руками, використовуйте в цей досвід в сімейному колі;

- спонукайте самостійність дитини у виборі ігор та іграшок;

- читайте та обговорюйте сюжети казок, характери героїв, навчайте дітей творчо відображати реальні життєві та казкові ситуації;

- влаштовуйте вдома театральні вистави за змістом прочитаного, баченого або вигаданого сюжету;

- оберігайте дітей від ігор та іграшок, пов'язаних з проявом агресії, жорстокості, аморальних вчинків.

Шинкевич О.В., вихователь-методист

/Files/images/Перо.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 0